Цю гілку державної влади в світі називають по різному, але вона має стратегічно демократичну засаду. В Англії такий законодавчий орган називається Парламентом, в США — Конгресом, в Швеції — Риксдагом, в Норвегії — Стортингом, в Ізраїлі — Кнесетом, в Німеччині — Бундестагом. Наша молода та амбітно стрімка країна має особливу, як на мене, назву цього органу – Верховна Рада України. Чому особливу? На мою думку, сенсовість та оригінальність цієї назви закладена та походить ще із нашої історичної спадщини, генетичного коду. Читаючи історичні джерела про те, як на Запорозькій Січі козаки приймали рішення, розумієш сутність назви сучасного парламенту.
«Успішні країни мають демократичний устрій» - Julia Bidenko кандидат політичних наук, викладач курсу «Політологія» для студентів УАЛ Харків.
Ми розглядали ідейні обґрунтування парламентаризму, етапи його розвитку, важливість, структуру та функції парламенту. Філософи висловлювали різні думки щодо форм та методів управління державою.
До прикладу, завжди стояла дилема - наймудріші мають правити чи всі підряд, чи вже усталена норма розділення гілок влади має бути в державі чи парламент, як запобіжник узурпації влади.
Починаючи з 60-х років відбулась демократизація та модернізація парламентаризму в світі, адже головною метою парламентів, після ІІ світової війни, було недопущення диктатури. Саме в парламентах світу має існувати плюралізм думок, де представлені всі верстви населення, де діє принцип ідей та переконань задля створення успішної країни, де закони не обмежують, а створюють можливості для своїх громадян.
Сучасна Україна постає перед багатьма викликами і лише розвиток демократичного принципу, на мою думку, дасть змогу впоратися з ними. Демократичний принцип діє тоді, коли кращі ідеї перемагають, коли проактивні громадяни представляють державу.
Є різні типи парламентаризму, наприклад, наша країна має змішану форму правління, парламентсько-президентську. Це одна із збалансованих систем стримувань і противаг у владному трикутнику, яка не тільки запобігає політичним конфліктам, але й усуває загрозу узурпації влади за умов президентського періоду в президентсько-парламентських республіках, оскільки президент, навіть у випадку збігу його партійної належності й парламентської більшості, не має вагомих конституційних повноважень впливу на формування уряду й надмірних повноважень у сфері виконавчої влади.
Сучасний парламентаризм має деякі ознаки експерименту, адже протягом 25 років були різні форми правління та різні механізми реформування парламенту, починаючи від змін в регламенті і аж до голосування на референдумі щодо кількості народних обранців.
Ми можемо по різному ставитися до Верховної Ради України, але це законодавчий орган де приймаються «правила гри» для всієї нації. Я глибоко переконаний, що в недалекому майбутньому саме ціннісні лідери нададуть ще більшого поштовху розвитку парламентаризму. Я хочу бути одним із них, а ти?
#Україна #Парламент #ВР #виклики #лідерство #демократія #влада #нація #суспільство #думки #плюралізм #правила_гри #ВерховнаРада #держава #важливо #молодь