Миколаїв це український Детройт або як УАЛ Миколаїв прийняв виклик!
Українська Академія Лідерства - освітня неформальна платформа, яка дає змогу бачити та відчувати різні міста. Так би мовити пірнати в місто, розуміти його глибину та бачити виклики, які перед ним постають. Осередки Української Академії Лідерства перебувають в ротації. Ми, студенти УАЛ Харків, переїхали до УАЛ Миколаїв.
Місто можна пізнати, відчути, зрозуміти, передбачити та навіть закохатися. Кожне місто - це велика історія, яку треба проаналізувати та створити. Ми потрапили, як на мою думку, в унікальне місто, де можливість стає дією, де сталий рух, де історія - це шлях до успіху. Тутешні його називають містом наречених та містом кораблів, офіційна ж назва - Миколаїв.
В чому ж ідентичність Миколаєва?
Будь-яке місто потребує дослідження з різних точок зору: історичної, культурної, урбаністичної та соціальної. Як студенти та дослідники ми пізнали історичну спадщину Миколаєва, його вулиці та архітектуру, його будинки та пам’ятники. Велика справа споглядати, а найбільша - коли розповідають місцеві дослідники. Три дні я виношував думки про те, яке ж це місто. Протягом цього часу я слухав кожного аби зрозуміти їх бачення та розуміння міста. Багато думав над тим, які виклики стоять перед Миколаєвом. Намагався порівнювати з іншими містами. Глибоко осмислив роль УАЛ Миколаїв у формуванні і творенні міста.
Пропоную переглянути мій longread, в якому я спробую проаналізувати місто, а головне мешканців, які його створюють.
Для мене завжди важливо бачити місцеву еліту та пересічних громадян, аби зрозуміти чи діє вектор розвитку, а якщо діє, то яка його швидкість?
Лекції про ідентичність міста допомогли мені зрозуміти його переваги та недоліки.
Олександр Пронкевич – доктор філологічних наук, людина котра любить Миколаївщину та показує ідентичність міста. Він розповів нам про цікавий проект «Місто і знаки», який йде на місцевому телебаченні. Його мета - показати як місто сприймається в світі, тобто що про нього пишуть і розповідають. Літератори описували це місто як місто «гуляк», в якому адмірали та моряки насолоджувалися вільним життям. Це й стереотип зіграв не на руку місцевим жителям. Читач не мав повної соціальної картини про мешканців міста, адже він їх не бачив, а лише покладався на думки письменників.
Юрій Любаров – директор дитячого міста «Казки», котрий створив книгу для першокласників «Моє улюблене місто» зазначає: «Міф про провінцію існує, з міфами не потрібно боротися. Міф потрібно доповнювати іншими забарвленнями».
Ви знали, що Миколаївська земля це Альма-матер еліти Болгарії?
В далекому 1867 році в Миколаєві створили навчальний заклад - Південнослов'янський пансіон. Планували його створити у великих містах, але на сучасній мові – проектні менеджери зрозуміли, що великі міста, це великі спокуси, де юнаки думати будуть не лише про навчання… Тому пансіон створили в місті виробничому та промисловому, де суднобудування, де порти, де мало спокуси, але багато наречених. Це до того, що місто Миколаїв ще називають містом наречених. Керував пансіоном (який був закритий і випустив еліту Болгарії) - болгарський просвітитель та педагог Федір Мінков. Він гаряче вірив, що зможе виховати інтелект нації. Його сподівання здійснилися. Випускниками закладу стали прем'єр-міністр Болгарії, декілька міністрів, науковці, письменники. Не кожен витримував навчання, адже воно було складне, але праця була варта результату.
Порівнявши УАЛ Миколаїв із Південнослов'янським пансіоном, я дійшов висновку, що Академія створює еліту, як місцеву так і національну. Мої слова підтвердили лектори, зазначивши, що в місті «має куватися еліта». Це перше підтвердження того, що УАЛ Миколаїв прийняв виклик стати елітою. Ба більше, студенти вже стали місцевою елітою, адже їх всі тут знають. Надвелика відповідальність бути взірцем для місцевих, але це і надзвичайна можливість показати модель поведінки для покоління, що формується. Олександр Пронкевич про своє місто каже: «Любити , критикувати, виправляти!»
Миколаїв це український Детройт?
Не зовсім коректно порівнювати місто Детройт з Миколаєвом, адже наше місто має свою особливість. Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Буває, що час швидко рухається, промисловість вмирає, соціальний капітал переїжджає в інші міста, а місто залишається з нереалізованими амбіціями. Український Миколаїв був завжди центром суднобудування, але сучасний стан показує, що воно не є рушійною силою міста, а мешканці, пам'ятаючи історію, деколи не можуть відірватися від минулого. Це і є гальмуючим фактором, на превеликий жаль.
Як ви думаєте, для чого тутешнім мати осередок Української Академії Лідерства в себе в місті. Молодість та рух, сила та звитяга і найголовніше - посмішка та завзятість, створюють дії та проекти. УАЛ Миколаїв - це хімія різних думок, платформа ?6?