«Обережно, двері зачиняються! Наступна станція – «Південний вокзал!» - саме такі слова ми чуємо в метро! Влучніше звучало б: «Обережно, Харків дивує! Станція «Розповіді про метрополітен».
Пізнаючи Харківщину на курсі «ХЗ» (Харківщинознавство), від Maxim Rozenfeld ми по іншому дивимося на місто, вулиці, провулки, архітектуру та навіть метро!
Чому метрополітен такий важливий? Та чому Харків, як і Лондон, гордиться своїм потенціалом?
Лондон - столиця промислової революції 19-го століття. Місто, яке має 2 мільйони жителів, яке зіштовхнулося з викликом відсутності системи міської комунікації. Місто, яке росло в ширину за рахунок приїжджих, яке помирало. Як кажуть студенти Української Академії Лідерства, одним словом - виклик! Що робити з викликами? З них потрібно робити можливості!
Залізниця не могла швидко перемістити мешканця. Виникла потреба і можливість копати тунелі, аби прокласти дорогу під землею. Була винайдена система проходження щиту на прикладі руху під землею дощового черв'яка, система яка до сьогодні працює та модернізована. У 1843 році під керівництвом Ісамбарда Брюнеля був відкритий тунель під Темзою. 9 січня 1863 року у британській столиці здійснив перший рейс підземний пасажирський потяг. Метро здійснило соціальну революцію, адже тепер можна доїжджати до роботи в найвіддаленіші куточки. Люди мали змогу працювати у центрі, а жити в будинках за містом. Лондон став містом-засновником метрополітену!
1902 рік – в тогочасній Російській імперії почалися розмови про метро. Був розроблений план будівництва метро у Санкт-Петербурзі. Проблема полягала у ціні та в спорудженні метро під землею, адже в місті було багато водоймищ. Для вирішення цих проблем був створений, так би мовити, «Міжнародний фонд» аби залучити кошти. Щодо будівництва метро в Москві – виникла інша проблема – архітектура міста не давала можливості для прокладання підземної дороги.
Чому метро важливе? Почалась урбанізація. Потрібно було створити інфраструктуру. Метро дало змогу переміщувати велику кількість людей. Це, більшою мірою, люди, які їздили на роботу в далекі куточки міста і ті, які цінували свій час і кошти.
В 1932 році у Москві почали будувати метро. За 2 дні зробили проект, за 3 роки збудували. В Московському метро все робили харків’яни. Літера «М» - метро - теж справа рук наших земляків.
1932 рік - це той час, коли почався голодомор-геноцид українського народу. Мені було дивно, що тоді, коли українці вмирали, в Москві будували «наземний храм» - адже Сталін забажав створити величну архітектуру. Попри складні умови, харків’яни створили проект, ціною своїх зернят хліба і навіть ціною життя. До 1928 року ніхто не знав як будувати багатоповерхові будинки, аж допоки не був побудований Будинок Державної промисловості — перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 1926—1928 років. Радянська влада почала шукати так би мовити «топ-менеджера», який може взятися за будівництво великого проекту. Того, хто створив би проект. В Харкові будував Держпром – Лазар Каганович, який організував людей навколо проекту. Любов до справи долала будь-які перешкоди. Хмарочоси і станції метро росли і до цього часу продовжують, хоча мало хто знає їх засновників і перших проектних менеджерів.
УАЛ Харків дивується сучасним метром міста Харків, яке було відкрито у 1975 році. В ньому проводили концерти. Тут є столи для гри в шахи, де кожен бажаючий може спробувати свої сили. Нещодавно, в 2016 році, в Харкові була відкрита станція «Перемога». Чому перемога? Тому що з такими людьми, ми отримаємо перемогу! Бо наша самовідданість і віра допомагає в протистоянні північного сусіда, не говорячи вже про архітектурні споруди!
#Україна #Харків #метро #архітектура #люди #суспільство #ual_kharkiv #ual_life #уал_харків